Сумно
А мені, як ніколи, сумно.
Телебачення вже не покаже кіно.
Поринаю я знов в свої думи.
Розумію, що знову лишився один,
Що нікому я вже не потрібний,
Що розвіє життя мої думи, як дим,
Що насправді духовно я бідний.
Як хотілось сховатись від своїх проблем,
Аби хтось їх за мене розглянув,
Закохатися в когось назавжди, але
Сталось так, що ніхто й не погляне.
Невже справді я людству настільки набрид,
Що від мене ховають всі очі?
Я жалію себе та ридаю навзрид
І таке майже кожної ночі.
Свидетельство о публикации №107041202009
Такiй вiдчай, хiба ж цэ трэбо?
Такiй мудрячый вы козак
Нэвжэ нэма над вамы нэба,
Невжэ нэма птахiв в гаях,
Чы в ручыях, воды дзвiнкоi?
А вы самотнi начэ цвях
Дэсь у жупан пiд рукою
С пoсмiшкою. Извените за ошибки нет шрифта...
Неля Меркулова 07.05.2007 05:45 Заявить о нарушении
Помилки не мають ніякого значення, головне те, що я зрозумів, що Ви хотіли меня сказати
Бондарь Александр 07.05.2007 18:13 Заявить о нарушении