Сумно

Тиша. Місто все спить давно,
А мені, як ніколи, сумно.
Телебачення вже не покаже кіно.
Поринаю я знов в свої думи.

Розумію, що знову лишився один,
Що нікому я вже не потрібний,
Що розвіє життя мої думи, як дим,
Що насправді духовно я бідний.

Як хотілось сховатись від своїх проблем,
Аби хтось їх за мене розглянув,
Закохатися в когось назавжди, але
Сталось так, що ніхто й не погляне.

Невже справді я людству настільки набрид,
Що від мене ховають всі очі?
Я жалію себе та ридаю навзрид
І таке майже кожної ночі.


Рецензии
О божэ ж свЯтый, як жэ так
Такiй вiдчай, хiба ж цэ трэбо?
Такiй мудрячый вы козак
Нэвжэ нэма над вамы нэба,
Невжэ нэма птахiв в гаях,
Чы в ручыях, воды дзвiнкоi?
А вы самотнi начэ цвях
Дэсь у жупан пiд рукою


С пoсмiшкою. Извените за ошибки нет шрифта...

Неля Меркулова   07.05.2007 05:45     Заявить о нарушении
Дякую, за гарний відгук...
Помилки не мають ніякого значення, головне те, що я зрозумів, що Ви хотіли меня сказати

Бондарь Александр   07.05.2007 18:13   Заявить о нарушении

Завершается прием произведений на конкурс «Георгиевская лента» за 2021-2025 год. Рукописи принимаются до 24 февраля, итоги будут подведены ко Дню Великой Победы, объявление победителей состоится 7 мая в ЦДЛ. Информация о конкурсе – на сайте georglenta.ru Представить произведения на конкурс →