повітря так не вистачає ...
і важко дихать -я тону
я, мабудь, більш ніколи не зумію
тебе, життя, розбити як стіну
мовчання - подарунок долі
і тиша жалістно дзвинить
в ніволі я шукаю долі
по колу жовтому біжу
мені здається,що покинув
той край де спів мій не дзжурчить
я в океан подій порину
й щастя самостійно прибежить
але,
без праці над собою,
і без шматочків болі, перешкод
навряд будь-хто зуміє в полі
посіяв вітер сподіватися на взльот!
пол тичне
© Copyright: Евжения Архипова, 2007
Свидетельство о публикации №107040602917
Свидетельство о публикации №107040602917
Рецензии