Львовская ностальгия

Львiвська ностальгiя (Львовская ностальгия)

ЛЬВІВСЬКА НОСТАЛЬГІЯ
(автобіографічна балада до 750-річчя славетного міста Львова)

автобиографическая баллада к 750 летию славного города Львова

Присвячую
Степанові Зіновійовичу
та Олені Тимофіївні Ткаченкам




Львів,
.............Львів,
.......................Лемберг.
.....................................Зойк…
..............................................Спів…
...................................................Лемент…

Хвилею давнього дива картини
Спогадів – спалах неначе… Дитина
мчить босоніж до знайомої брами.
Усмішка. Коси віночком у мами.
З темряви линуть кроки зненацька:
Галицький ринок, рідна Пекарська…

Львів.
..........Львів.
...................Лемберг.
................................Сміх.
.......................................Спів.
..............................................Шепіт.

…Спомин спадає росою в траву…
…Дідові вдячний за те, що живу.
Діду Стефану й бабуні Олені
Шана й уклони мої незліченні.

Львів.
.............Львів.
......................Львів.
..........................Без тебе
..............................на світі б не жив…

Першою книгою у малюка
Став-посміхнувсь «Лис Микита» Франка.
Диво-сатира! Мудре між див.
Діду подяка – читати навчив:
«…Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла ясна,
Як дівчина у вінку.
Ожили лани, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику…»

Львів.
.........Львів.
..................Львів.
Стрийський
....................парк
...........................розцвів!

Віялом сірим криця-бруківка
Після дощу, наче в хаті долівка,
В ранішнім сонці блищить бездоганно,
Вмита-підметена тіткою Ганною
Завжди охайною: – Доню, мерщій!
Вшістко роби, як було «за Польщі»!

Львів.
..........Львів.
..................Лемберг.
Сивих
...........снів
.................берег!

Цвинтар ЛичАківський. Мур. «Каменяр».
Слово – вкарбований в мармурі жар!
Подумки далі пішов. Сумно, тихо…
…В готиці пам’ять скалічена диха…
…Дідові, дядькові низький уклін…
…Трохи ліворуч. Айстри… Полин…
Той, хто в гробовцеві, ніц не лукавить –
Прізвище стерлось, напис на пам’ять:

«ГДЕ НЕ ОБМАНЫВАЮТЪ НАРОДЪ,
ТАМ НЕТЪ КРАМОЛЬНЫХЪ МЫСЛЕЙ. »

Все лаконічно, все зрозуміло –
Наче вогненною голкою в тіло…
З цвинтаря вийшов, глянув довкола,
Спало на думці – ВІЧНА крамола!


Львов,
..........Львов,
....................Львов…
Зрада.
.........Стогін.
....................Кров…


…Дехто із родичів канув у вир…
…Лютим морозом дихав Сибір…
Тільки не стало «батька народів»,
Вийшли «на волю». Вижили й годі...
…Гірко – в стриївни, в пані Галини,
Більше ніколи не буде дитини…

Львів.
.........Львів.
.................Львів.
..........................Дзвін…
...................................Різдво…
.............................................Спів...

…Проти брехні, лицедійства режимів
Тихий каганчик в Каплиці Боїмів…

**************************************

…День відкотився. Скінчено справи.
Вечір «Під Левом». З братом на кави.
Там за хвилину – години минули,
Що там казали, майже забули…
Спомини любі, чисті, барвисті.
Доля розсипала нас, як намисто,
І розлетілась по світу сім’я,
Брат у Торонто, в Харкові я…
Сестро, усміхнена добрая Ганно,
Як там в Сіетлі, за океаном?

Львів.
........Львів.
................Львів.
........................Туга?
...............................Біль?
.......................................Спів!!!

Львів.
 Львів.
.................ЛЬВIВ –Душі щиросердої спів!