Блукаю старовинним містом,
Торкаюсь левів кам’яних;
Хоч серцю трохи в грудях тісно,
Та мрії – з вуличок вузьких -
До Ратуші, Церкви Успення,
В Домініканський монастир…
Я тут чекаю на натхнення,
На почуттів шалених вир.
І дочекалась. Тут, у Львові.
Ти ба: від себе не втечеш!
Завтра в годину вечорову
До міста ти приїдеш теж.
Навіщо доля так жартує?
Тебе покаже – й забира?
Під Замковою лев чатує…
А серце плаче й завмира.
Проходжу я повз Галерею,
І майже плачу та сміюсь:
Ти приїздиш сюди. Без неї.
Та я до тебе йти боюсь.
Лиш тут минуле завмирає,
В бруківці синіх вечорів…
Я все ж таки тебе кохаю.
Тому є свідком мудрий Львів.
Львів-Київ, березень 2007
Прогулюючись Львовом
© Copyright: Галина Ромащенко, 2007
Свидетельство о публикации №107033100240
Свидетельство о публикации №107033100240
Рецензии