Дарую тобі ясне небо,
І сонце й білі облака,
І ще дарую тобі себе,
І все що можу дати я.
Я дам тобі що забажаєш,
І розповім усе тобі,
Про мрії і свої бажання,
Що побажаєш чути ти.
Не можу тільки обіцяти,
Кохання дати я своє,
Бо зараз буде це обманом,
Й розіб’є твоє серденько.
Та я гадаю, що тобі й не треба,
Щоб обіцянки я пусті давав,
Але якщо вже покохаю,
Щоб тільки я тебе кохав.
Тоді і ти мені відкриєш,
Свої думки і почуття,
Тоді й сама ти будеш знати,
Лишень тебе кохати буду я.
Тому загадувать не треба на перед,
Що має трапитись, здійсниться,
А доки будем мріять та гадать,
Що буде, як воно случиться.
вiдверто...
© Copyright: Георгий Ойка, 2007
Свидетельство о публикации №107033102181
Свидетельство о публикации №107033102181
Рецензии