Богдан-Игорь Антоныч. Ночь в городе

Ночь садится на углах улиц
прижимает серые космы к цементу стен
а время путается в проводах
по жести
с крыши на крышу
с гвоздя на гвоздь
катится грудь о колючки громоотводов колет
время-перекатиполе
месяц распят на антеннах
полосками меди обмотал рыжий лоб
и ладони ветра
пропахшие глиной пригородных полей
остудят ему виски
боль мученицы эта боль фонаря
тень разлеглась по каменным оградам
афиши ужаса
на потолке неба печалятся лампочки-звезды
и видят на извозчике у ног их
черные очки надев
беззвучно едет грех

С украинского

НІЧ В МІСТІ

Ніч сідає на рогах вулиць
 і тулить сірі кудли в цемент стін
а часу гін
плутаючись в сітях дротів
по цинках блях
з даху на дах
з цвяху на цвях
котиться
і коле свої груди о колючки громозводів
котиться і коле
час-перекотиполе
місяць розп’ятий на антенах і рудий лоб
обмотав шматками міді
а зимні долоні вітру
що пахне глиною підміських піль
холодять парені виски й біль
мучениці там біль ліхтарні
тінь розлягається по мурах
афіші жаху
журяться жарівки зорі на стелі паражі неба
глядять як у ніг їх
на хрузлярі в чорних окулярах
безшелесно їде гріх