Притомність непритомності
Благенький небозвід
осіннього причастя,
не втомлює очей
величністю думок.
Не втомлює вельмож,
бо, може ще придасться
комусь для партитур
його легкий димок.
Хоч кажуть, що душі
ніхто із нас не має.
Хоч твердять, що любов
це вигадка рабів...
Якби я тільки вмів
дізнатись, де зникає
краса її очей.
То я б Вам розповів
предивну пастораль
про сни мої прозорі,
про велич почуттів
що виросли в борні.
А також і про те,
як гірко плачуть зорі
запавши у пітьму
у моєму вікні.
Притомнiсть непритомностi
© Copyright: Андрей Август Лоэнгрин Кубин, 2007
Свидетельство о публикации №107032201851
Свидетельство о публикации №107032201851
Рецензии