Буйноцвіт відображень
Ми безсмертні!
Нехай же збудеться
це пророцтво іще живих.
Камінь часу на порох лупиться,
бо із самих глибин земних
проростають химерні вишивки,
різнобарвний створивши лад.
Розквітають в садочку вишеньки,
біля кожного дому – в ряд.
Розквітають – напівпритомні.
Щось шепочуть комусь у слід,
навіваючи ночі безсонні:
білим снігом в стежини літ.
Ми безсмертні! А далі – тишею
заблукаєш серед краси...
І зостанешся десь під вишнею
срібним полиском крапель роси.
Буйноцвiт вiдображень
© Copyright: Андрей Август Лоэнгрин Кубин, 2007
Свидетельство о публикации №107032102644
Свидетельство о публикации №107032102644
Рецензии