Вечірній ескіз
Над вечором, над самою рікою...
Над самою – при самою. Бо в ній,
ще чути гомін тихого спокою,
який прийшов в сади моїх надій,
згубивши сон і владу над думками.
Своїм добром він так мене втомив.
І тільки зорі – тихими ночами,-
спадають десь, щоб дідько їх втопив
у тій ріці, втікаючій до моря
від мене, від людей котрих я знав.
Дивлюсь їй в слід і обпиваюсь з горя
отою піснею, що соловей співав.
Вечiрнiй ескiз
© Copyright: Андрей Август Лоэнгрин Кубин, 2007
Свидетельство о публикации №107032102627
Свидетельство о публикации №107032102627
Рецензии