Вітання поета
Вітаю вас – коханки і коханці!
Вітаю всіх, кого зустрів в житті.
Ви забували помолитися у ранці
і ваші думки – черстві і пусті,
лишилися під ковдрою мовчання.
Епоха снів епохою вина
продовжила духовне веслування
пророків. Тільки хто з них пив до дна
твоє терпіння, сину Божий? Небо,
нав’ючене мішками хмар згорить
в обіймах Еос, а кіфара Феба
ілюзіями пам’ять роз’ятрить
неначе рану... Судді і злодії,
вітати вас судилося мені.
Ми всі бастарди пафосної мрії
розіп’ятої в рідній чужині.
А чудеса миттєвого прозріння
не вилікують нас від сліпоти
і не внесуть між нас порозуміння,
але можливо іскру доброти
не згасять в наших душах.
Тож, вітаю
безсоння Ваше і весняний грім.
Я розумію Вас і в чомусь співчуваю!
Хоча не вмію радість дати всім.
Вiтання поета
© Copyright: Андрей Август Лоэнгрин Кубин, 2007
Свидетельство о публикации №107032102614
Свидетельство о публикации №107032102614
Рецензии