Мотив жіночої вдячності
Як довго ще приходити у сни
мої ти будеш, легкою ходою
розпусниці, котра гріхи весни
не змила з себе ані дощовою,
ані протічною водою? Бо тепер,
чимось середнім поміж огірком і сиром
ти пахнеш... Присягаюсь, я би вмер
від цього запаху, коли б свій шлунок пивом
не промивав щовечора. Той з ким
ти вперше залишилася без блузки
був гурманом, любив осінній Крим
і від народження картавив, як по-бурськи
так по-російськи. Він у тобі пробудив
розкішну жінку з довгими ногами,
а ти, за це – в сезон травневих злив,
його чоло прикрасила рогами.
Мотив жiночоi вдячностi
© Copyright: Андрей Август Лоэнгрин Кубин, 2007
Свидетельство о публикации №107032102573
Свидетельство о публикации №107032102573
Рецензии