Перед пiвнiччю

Перед північчю

Довкола ніч. Думки – безжурні діти,
ведуть мене туди, де вгаслий день,
у тінь лісів – під смерекові віти,
ховав не раз журбу старих пісень.
І наче сон, сховавшийся у квіти,

горить вогонь надії у мені.
Та чи знайду я втрачені пісні?..


Рецензии