Дощова щедрівка
Ой, дощику, який ти непотрібний.
Сьогодні -
замочив мої стежки.
Твоїх краплин політ безвинно-срібний.
Нитками свіжості пришив мій тихий жаль
до свого плямкання.
Як би ж то тільки зранку.
Не оглядаючись, струмиш на всі боки,
такий рідкий, подібний на фіранку,
непогамований, немов якусь мораль
несеш землі. І скільки людям треба
оцього часу -
тихої отрути?..
Скажи мені... Виходячи із неба
глузливо так у ці хвилини літні
в моє вікно, на руки, на чоло,
кидаєш ти краплини непомітні
відмінні від отого, що було
І того, що напевно мало бути.
Дощова щедрiвка
© Copyright: Андрей Август Лоэнгрин Кубин, 2007
Свидетельство о публикации №107032101771
Свидетельство о публикации №107032101771
Рецензии