На Eллінській стежці
Чи є щось доброго в мені?!..
Спитаю сам себе - всміхнуся.
Та все таки не відречуся
від того що у росяні
мої світанки перелилось
дзвінкою радістю й журбою.
І розлетілось цілиною
так хутко, що не залишилось
хоча б зерно з отої сери,
котру колись під водопади
носив в собі.
Життя точилось,
а я недбалий на папери
не зрікся лірики Еллади
ні просто так і не заради
того, кому щось інше снилось.
Там ліра грала для наяди,
але від серця...
Люди милі,
які ми скромні і безсилі...
А пам’ять дибиться, як мур
в моїх очах,
в м’якому стилі
двох алебастрових скульптур.
На Eллiнськiй стежцi
© Copyright: Андрей Август Лоэнгрин Кубин, 2007
Свидетельство о публикации №107032001934
Свидетельство о публикации №107032001934
Рецензии