Парус М. Ю. Лермонтов
Біліє парус одинокий
В тумані моря голубім!..
Що він шукає в стороні далекій?
Що кинув в рідній стороні?..
І хвилі грають, – вітер свище,
І щогла гнеться і рипить...
Нажаль, – він щастя не шукає
І не від щастя він біжить!
Під ним потік світліш блакиті,
Над ним той промінь золотий,
А він, крамольний, все шукає бурі,
Неначе в бурі спокій є!
Свидетельство о публикации №107031600869
ПОЭТУ
Поэт! не дорожи любовию народной.
Восторженных похвал пройдет минутный шум;
Услышишь суд глупца и смех толпы холодной,
Но ты останься тверд, спокоен и угрюм.
Ты царь: живи один. Дорогою свободной
Иди, куда влечет тебя свободный ум,
Усовершенствуя плоды любимых дум,
Не требуя наград за подвиг благородный.
Они в самом тебе. Ты сам свой высший суд;
Всех строже оценить умеешь ты свой труд.
Ты им доволен ли, взыскательный художник?
Доволен? Так пускай толпа его бранит
И плюет на алтарь, где твой огонь горит,
И в детской резвости колеблет твой треножник.
А.С. ПУШКИН
С почтением,
Поэты Прозаики Приднестровья 23.03.2020 16:06 Заявить о нарушении