Як зірки полум’я, що падає у ніч...
(М. Ю. Лермонтов) (переклад з російської)
Як зірки полум’я, що падає у ніч,
Я не потрібен в світі.
Хоч серце і важке мов камінь січ,
Та все під ним лиш зміїв нитки.
Мене натхнення рятувало
Від дріб’язкових справ;
Але від власної душі спасінь немає
І в самім щасті, так.
Молив про щастя я, бувало,
Діждався я його,
Якимсь тяжким для мене воно стало,
Як для царя вінок.
І мрій усіх позбувшись, знов
Я залишивсь один –
Немов палацу темного, пустого
Господар нелюдим.
Як з рки полум я, що пада у н ч
© Copyright: Владимир Лысяк, 2007
Свидетельство о публикации №107031600868
Свидетельство о публикации №107031600868
Рецензии