дотик спокою

Я перестала сіпатися,
Як іграшка на мотузкАх...
Смикаючих багато,
А лялька лише одна...

Листя осіннє розсипалось...
Вже перший лід на ставках...
Невдовзі - зимове свято,
А потім навіть весна...

Спокій в обіймах тримає
Мене, як те немовля...
Я почуваюсь блаженною
Під тихий шепіт дощу...

Болю в мені немає...
Щось лагідне дощ промовля...
І вітер думок навіжЕних
В душі невгамовній вщух.


Рецензии