Твій шепіт ніжний,
Подих тихий
В думки закралися мої.
Як срібло осені торішньой,
Як шурхіт листя уночі ...
Про дотик рук,
Як ми в обіймах
Спливає спогад у думки.
І я приховую обличчя,
Страждаю й плачу в темноті.
Знайти розгадку,
Ціль, мету
Твоєї гри над почуттями!
Частину серця, де живеш ти —
І без жалю її ж відтяти…
Заходить сонце,
Сходить місяць,
Спливає час роками в мить.
А я лежу й хворію грою,
Що влаштувала … ти … мені …
© 2006, Дідок Олександр.
"Не вибгане та не друковане"
05-15.06.2006
Кохання гра
© Copyright: Александр Дидок, 2007
Свидетельство о публикации №107030500375
Свидетельство о публикации №107030500375
Рецензии