Сергей Жадан. Зрел июнь, как будто бы зерно
речь рвалась и обострялся слух.
Утром в растворенное окно
набивался тополиный пух.
Ночи рассыпалися песком,
но - в мельчайших содроганьях тьмы -
небо, будто миска молоком,
полнилось зачатками зимы.
У травинок в окончаньях жал,
в сердцевинах стеблей и плодов
солод пламенел и выгорал
доброй вестью первых холодов.
И любой предмет, как пластилин,
формовался в пальцах перемен,
чтоб достать до жутких тех глубин,
чтоб узнать высокий этот тлен,
чтобы славить голосом чужим
или благодарствовать без слов
снова за отмаливанье зим
и за отпущение снегов.
С украинского
Свидетельство о публикации №107030501434
Но почему Вы не ставите текста оригинала?
Валентина Силава 10.03.2007 10:03 Заявить о нарушении
http://www.ji.lviv.ua/ji-library/stanislav/st-ch2.htm#z4
***
Червень дозрівав, немов зерно –
рвалась мова і гострішав слух.
Зранку у відчинене вікно
набивався тополиний пух.
Ночі розсипалися піском,
та в найменших порухах пітьми
простір, ніби посуд молоком,
повнився початками зими.
І в осердях потьмянілих трав,
в остиганні стебел і плодів
солод пломенів і вигорав
передвістям перших холодів.
Всяка річ, здираючи емаль,
формувалась, ніби пластилін,
щоб сягнути цих жахних проваль,
щоб пізнати цей високий тлін,
щоби вкотре голосом чужим
дякувати кожному із днів
за таке замолювання зим,
за таке відпущення снігів.
Андрей Пустогаров 10.03.2007 11:23 Заявить о нарушении
Валентина Силава 10.03.2007 11:32 Заявить о нарушении