Я зроблена не із заліза,
Я створена з плоті та крові.
Душа моя – наче валіза,
Немає у неї любові.
Неначе ножем крають серце
Турботи мої дріб'язкові.
Навіщо страждати й терпіти
Ці потуги обов'язкові?
Навіщо кохати? Безглуздо!
І краяти душу невпинно:
Нехай у грудях буде пусто,
А думка у простори лине.
Та мрії впадуть у безодню,
Бо крилам несила нести їх.
У мене немає любові
Та в мене багато надії.
27.01.2004 г. Сумы
Я зроблена не iз залiза
© Copyright: Маша Белан, 2007
Свидетельство о публикации №107030202412
Свидетельство о публикации №107030202412
Рецензии