Я хочу щастя, миру, слави!

Я хочу щастя, миру, слави,
Не хочу бачити я чвари –
Гризню між кількома світами.
Навіщо війни? Хочу тиші!
Стрічати хочу я світанки,
А зараз сонце, як в серпанку.
Війна панує на Землі:
Ліси, степи – усе в огні.
Неначе з пекла вийшли черті –
І хочуть смерті, смерті, смерті…
Кричать, вищать, лиш їх тут чутно
І на душі так смутно-смутно.
Не хочу жити! Хочу вмерти!
Страшна ж тварюка хоче жерти!
Війна ця точить кров із жил.
Не маю я пташиних крил,
На них могла б я полетіти
До тих, хто в змозі припинити
Цю братовбивчую війну.
Спиніться, люди, схаменіться!
Навколо себе роззирніться:
Земля вся трупами укрита,
Снарядами уся розрита,
Річки течуть із сліз та крові,
А простір повен зойків, горя.
Аж стогне матінка-Земля,
Бо попіл небо закрива.
Не видно сонця – темно всюди
І, як кроти, снують тут люди.
Невже нема війні кінця?!
Та згасне той вогонь в серцях,
Що змусив брата йти на брата,
І будуть кинуті за грати
Ті ареси, ті супостати,
Що розвели в серцях вогні,
Зробили пекло на Землі.
І буде мир на всій Землі!
Ганьба, ганьба, ганьба війні!!!

14 - 16.07.02 г. Сумы