Вт кати? хати? ти?
Стояти? Плакати? Терпіти?
Пульсує серце, та куди,
Куди, скажіть, цю душу діти?
Вона ж неначе з битви меч -
Рубає тіло безпощадно.
Вогонь, свинець, іще картеч,
А розуму і це доладно.
У нього ж власні кон’єктури,
Амбіції, права, пріоритети,
А тіло – нехай п’є мікстури,
А для душі – знайде котлети.
Що вже для нього серця гул?
Звичайний, як у паровоза.
Довічний б дав йому відгул,
Якби не став тоді навозом.
Свидетельство о публикации №107022101875