Бандерiвцi
Бандерiвцi... Не перейти порiг,
Що вiдрiзає їх ганьбу вiд шани.
Прокляття назавжди вразило їх
За нелюдство i звiрство... В серцi рани
Ще не загоїлися до цих пiр
У тих, хто їх «геройства» пам’тає.
Бандерiвець – то дракула, вампiр.
Бiль жертв цих злиднiв в серцi не згасає.
Жахається, їх згадуючи, свiт.
Кривавий лiг на жовтiм i блакитнiм
З тризубом – i на всiй державi cлiд –
Його зробить не можна непомiтним
Без покаяння, бо зганьбили всю
Країну коментатори пекельнi,
Щ брешуть, перекручуючи цю
Гiрку тужливу правду... В свiтi вельми
Презирливо сприймають ту брехню.
Якою манускрипти насичають
«Iсторики»-фантасти за платню,
Що живодерiв палко захищають.
А свiт є зацiкавлений у тiм,
Щоб «по дєлом – коємуждо»: покоєм –
Давалось жертвам, а мерзенним їм,
Убивцям – смертю, шаною – героям...
Бандерiвцi
© Copyright: Семен Венцимеров, 2007
Свидетельство о публикации №107021802703
Свидетельство о публикации №107021802703
Рецензии