Надмірністю спокус смакуємо вві сні
І вседозволеність вовтузиться, вирує.
В м’якому просторі підступні та рясні
Бажання богодиявола, що долю інтригує.
Він там – позаду нас, та рветься в авангард,
Мов спраглий до боїв сеньйор тореадор.
Злипаються повіки... Спів починає бард
Тепер Морфея вихід. Все – «Камера! Мотор!»
Спустилася завіса й ролі драматург
Нам розписав завзято, безсумнівно
Він сам – глядач, актор, кінохірург
Імплантував нам свою хтивість гідно!
Сьогодні блазень ти, а завтра вже король,
За мить якусь ти – «друг Гораціо»
Морфей – Тартюф, Морфей – герой
Морфей – сусальний цвіт акації.
Про сни
© Copyright: Шарк Юра, 2007
Свидетельство о публикации №107021702119
Свидетельство о публикации №107021702119
Рецензии