Спiваю про кохання
Я не бачив вас цiлу вiчнicть
I за вами болюче скучив.
Поринаючи в романтичнiсть,
Давню тугу мою озвучив.
Поринаю у тихий спомин
I на вiдстанi вiдчуваю,
Як ласкає весняний промiнь
Свiтле личко – i я cпiваю...
Приспiв.
Спiваю про подвiр’я, де зросли
З тобою ми у незабутнiм мiстi,
Де яблунi цнотливi розцвiли
I про кохання мрiї променистi.
Про роки, шо так стрiмко утекли
По теренах роздрiбленої долi.
Про те, як ми любов перевели
До мого сина i твоєї донi.
Давня пicня, проста i щира,
Iз дитинства шле привiтання,
I примрiється Батькiвщина,
I прийдуть думки про кохання.
А кохання в душi не гасне.
Чую радicть, бо я кохаю.
Непiдробне, завжди прекрасне
Почуття це – i я спiваю.
Приспiв.
© Copyright: Семен Венцимеров, 2007
Свидетельство о публикации №107021600372
Свидетельство о публикации №107021600372
Рецензии
Душа бринить від цих щирих слів!
Дякую Вам за чудовий вірш щирою українською мовою.
з відкритим серцем та повагою
Ніна
Нина Кот 03.05.2007 18:07 • Заявить о нарушении
Дякую Вам за чудовий вірш щирою українською мовою.
з відкритим серцем та повагою
Ніна
Нина Кот 03.05.2007 18:07 • Заявить о нарушении