Вже вкотре не можу вночі я заснути,
Мені так самотньо, не знаю як бути.
Чому так складається доля моя,
Що я до сих пір залишаюсь одна.
Нестерпний цей біль розтинає вже душу
Нема сил терпіти, та все ж таки мушу.
Бо вірю, надіюся і сподіваюсь,
Що я не даремно на світі цім маюсь.
І ВІН зовсім поряд, я це відчуваю,
Він також на мене давно вже чекає.
Й невдовзі настане та мить чарівна,
Коли доля з'єднає самотні серця.
Над я
© Copyright: Эльвира Леонова, 2007
Свидетельство о публикации №107020903191
Свидетельство о публикации №107020903191
Рецензии