Шкода, що не можна час зупинити,
Затримати його хоча б на мить,
На мить, якій вже не судилось повторитись,
На мить яка буває раз в житті.
Чарівна мить, бо ти зі мною поряд,
Й така гірка, бо це в останній раз,
Останній раз лишилась я з тобою,
Остання ніч залишилась у нас.
Дивлюсь на тебе віддано і ніжно,
Оберігаючи твій сон,
А час летить невпинно, невблаганно
Вже майже ранок за вікном.
Тобі я посміхнуся на прощання,
Хоч серце в грудях болісно щемить,
І я піду, та лишиться у пам’яті назавжди
Гірка й щаслива ця прощальна мить.
30.08.2005 р.
Прощання
© Copyright: Эльвира Леонова, 2007
Свидетельство о публикации №107020903177
Свидетельство о публикации №107020903177
Рецензии