Бажання
Що відчуватиму, як з’явиться зі сходу
Й закриє сонце зграя білих хмар?
Полегшення? Приємну прохолоду?
Чи мо бажання, щоби знову жар
Поринув з неба Штату золотого
І не згасав у синій вишині?
Як римлянин, я загорнусь у тогу
Своїх думок. І байдуже мені,
Що там, у телевізорі, пророчать,
Що літо буде з найпекучих літ.
Я здужаю. Я не заплющу очі.
Я все одно дивитимусь на світ.
© Copyright: Вилен Черняк, 2007
Свидетельство о публикации №107020700634
Свидетельство о публикации №107020700634
Рецензии