Намалюю тобі ранок
Небо, сонце, трішки більше
Побіжу я десь на ганок
Та залишу свої крильця
У твоїх очах безодня
Сяє сумом та думками
Я не всі, я майже жодна
Загубилась десь словами
Майже чую, майже вірю
Але крає серце болем
Ну невже тебе не грію?
Ну невже я десь, за полем?
Трохи чутно, трохи тісно
Та за гратами вбиваюсь
Все без тебе якось прісно
Знов у помилці караюсь
Я не можу, я не встигла
Потяг зрушив, без оману
Зірвана любов нестигла
Не заквітне, не по плану
Краще б нове, краще б знову
Та чомусь сенсу не має
Говорю, та всю промову
Кудись знову час зливає
Може треба, може пізно
В серці спогадів причини
Знов би погляд, так корисно!
Та псую я всі картини!
Все це може вбити
© Copyright: Ира Черная, 2007
Свидетельство о публикации №107020701454
Свидетельство о публикации №107020701454
Рецензии