Мене ти змусив покохати...

Мене ти змусив покохати,
Зігрівши серце крижане,
И почала к цьому звикати,
Та все ж покинув ти мене...

Як пташка вільна я у небі
Кружляла цілий день і ніч,
Та потім я тебе зустріла,
І закохалася у мить...

5 крапель...
5 зірок...
5 сліз...
Лише одне залишилось від тебе...
5 кроків....
5 образ...
5 тез...
Благаю порятунку я у неба...


Рецензии
Великолепные строчки, читаются на одном дыхании.... вот вспомнилось когда-то я писал...

Я покохав тебе, дiвчино кареока,
Красуня нiжна з веселкових кольорiв,
Замрiяна душа, лiрична и глибока-
Прохора, як кришталь, росинка на зорi....

Коли човном плила по небу голубому
I залишала яснозорянi cлiди,
Менi казалось, что я бачив тебе знову
У бiлiм платтi, як уквiтчанi cади.

Зачарувала мЕне поглядом весняним
I заiскрилась в серцi радiсть запашна,
Ти на свiтаннi cтала променем яскравим
I задзвенiла нiби сонячна струна.

Про нероздiлене кохння i розлуку
Розповiли холоднi, злi вiтри,
I довго-довго не змовкали пiснi звуки,
I Сльози на очах нежданно зацвiли...

Ваш

Питер

Питер Питер   28.01.2007 13:13     Заявить о нарушении
Які чудові вірші ви писали..
нажаль ранійше ви мене не знали..
мені приемно, що цікава Вам
взаемне почуття,....
:)

Примара Кохання   28.01.2007 19:11   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.