Укра на
Тебе люблю я, ненько-Україно,
Люблю степи твої й лани,
Люблю твої я гори, Україно,
Ще більше я люблю твоїх людей.
Люблю людей, бо їх нема щиріше
В цілому світі, на землі
Як засумуєш ти – вони тебе утішать,
А як радітимеш – радітимуть вони.
А ще люблю тебе я, Україно
За те, що я тут народивсь,
За все хороше, що було у мене,
За все найкраще, що мені даєш.
Тепер, куди життя мене не заносило
Тебе я пам’ятатиму завжди,
Я знаю, ця земля мені ще подарує сина,
Що Україну теж кохатиме колись...
Свидетельство о публикации №107012000789