залишилася мен одна забава...
С. О. Єсенін
І залишилася мені одна забава:
До рота пальці – та веселий свист.
Пройшла про мене дурна та слава,
Що я нахабний скандаліст.
І втрата ця смішна, забавна!
Таких багато у житті.
Лиш про одне в житті мені все ж жалко
Не вірив в Бога я, не вірю і тепер.
Золоті ті далекії далі!
Все спалює морок життя.
І я грубив, влаштовував скандали
Лишень, щоб зберегти буття.
Поета дар – співати і кохати,
На ньому року та печать.
Хотів я жабу та троянду
На світі нашім повінчать.
Нехай не збулися ці мрії
І помисли мої рожевих днів,
Коли чорти в душі сиділи,
Були і ангели десь в ній.
Нехай за всю цю муть веселу,
Що я за нею скоро вже піду,
Я вас прошу, ви друзі милі,
Зробіть все так, як я прошу:
За всі гріхи мої тяжкії,
За те, що я не вірив в благодать
Ви покладіть мене в сорочці милій
Десь під іконою вмирать.
Свидетельство о публикации №107011800763