Послання

Поцілунками ніжними промені сонця,
Нас розбудять з тобою в ранковім раю.
Завітають спочатку у кожне віконце,
Потім вкриють щасливу країну мою.

Я не знаю милішого в світі бажання,
Ніж таке – щоб завжди в Україні жило
Найпалкіше та щире взаємне кохання,
І ніколи підступне не сіялось зло.

Світанкова чарівність квітучого краю –
У пташиному співі гаїв і лісів;
У сріблястій росі, що краплинами грає,
Наче вторить польоту дзвінких голосів.

Відкривається світ перед нами казковий,
Гріє погляд яскравість його кольорів.
Моя земле, тобі я освідчуюсь знову,
І радію, що тут я кохання зустрів.


Рецензии
Щось близьке до творчості Тичини...
Гарно, Пане Петре!
А я ось недавно Симоненка перечитував - сила!
Шануймося,
Л.Ю.

Юрий Лазирко   15.11.2007 21:18     Заявить о нарушении
Дякую Вам щиро, Юрію, за схвальний відгук.
Усвідомлення щастя - це вже перший крок до щастя. :)

З повагою,
К.П.Ю.

Корнейчук Пётр Ефимович   16.11.2007 11:04   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.