Казала менi Ненько:
"Десь на високiй горi ,
у кришталевiй печерi
людське кохання живе.
Додолу квiти кидае,
Полум'я в небо здiймае,
Блакитнi очi, як небо,
Боса у люди iде."
Засумувала Ненько:
"Людського щастя немае.
Хворае серце в печалi.
Дороги стонуть у сльозах.
Його ми всi розмiняли
На вiйни, грошi та кривду.
Блакитнi очi, як небо,
Вiд горя чорнi уже."
Але не плаче Ненько:
"Людина щира та добра.
Вона усе зрозумiе,
Свое кохання знайде.
Iз кришталевой печери
Додолу квiти кидае,
Полум'я в небо здiймае,
Сама у люди iде."
И из хрустальной пещеры
К ногам цветы разбросает
И пламя в небо поднимет,
Босая к людям придёт.
Казала менi Ненько...
© Copyright: Светлана Алая, 2007
Свидетельство о публикации №107011401962
Свидетельство о публикации №107011401962
Рецензии
Все ж знайшов я цю пiсню про Неньку...
Спасибi за украiнську мову... дуже вона менi подобаеться...
:))
Просто Гарик 29.01.2007 07:40 • Заявить о нарушении
Спасибi за украiнську мову... дуже вона менi подобаеться...
:))
Просто Гарик 29.01.2007 07:40 • Заявить о нарушении
выросла я там...до 17 годов...теперь сердце моё наполнено любовью к этому языку и красоте донецких степей... запах моего детства...
у Киеви нуль годын...
)))))))
Светлана Алая 29.01.2007 08:54 Заявить о нарушении
у Киеви нуль годын...
)))))))
Светлана Алая 29.01.2007 08:54 Заявить о нарушении