Ю-р-i-й акро

Юпітер світлоокий… десь там - з краєчку неба
Ромен підсвічує, ковил, розрив-траву
І Марсів уповільнює ардентний рух
Його жагу до помсти, кому, не зрозуміло, і для чого

Лазарева вода, здається, не тече, затиснута між скель
А Місяць в повні її так вабить, підіймає,
З глибин, з гори пастельне світло сипле
І розчиняє сумніви, страхи. Тут ти – не ти
Річище давньої ріки чека на мить
Коли Ти пустиш ці блакитні води
О, так ти здатен, бо сьогодні Ти – не ти!


Рецензии
Расплавленным зноем застыла саванна
Сомбреро на плечи...Уф-ф, ну и жара...
Воды бы со льдом и прохладную ванну,
Уж слишком светило пылает с утра...

Халапа вдали очертаньем пугливым
Рисует надежду на скорый приют:
Я скоро сольюсь с Мексиканским заливом!
Второе дыханье... - Аmigo, салют!

- iО, Buenos dias! Mi caro! - Мой милый!
Как ждал меня долго родной Веракрус...
...Закат провожая, глотками текилы
Смакуем любви обжигающий вкус...




© Copyright: Елена Васильева-Сол, 2007

Голиафов Камень   09.01.2007 14:58     Заявить о нарушении