Автор оригинала - Тарас Шевченко
Ревел и плакал Днепр широкий,
Сердитый ветер завывал,
Пригнул к земле лес верб высоких,
Горами волны поднимал.
И бледный месяц в эту пору
Средь чёрных туч являл свой лик,
Как будто лодка в синем море,
Всплывал и исчезал на миг.
Все петухи ещё молчали,
Никто нигде шуметь не смел.
Сычи в лесу перекликались,
Да ясень изредка скрипел.
Оригинал:
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору,
Із хмари деде виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
Реве та стогне
© Copyright: Вера Олейникова, 2007
Свидетельство о публикации №107010800971
Свидетельство о публикации №107010800971
Рецензии
Пані Віро,
Ваш переклад вцілому вдалий, за винятком рядка, "Пригнул к земле лес верб высоких". Справа в тім, що верби не утворюють лісу, взагалі вони в лісі і не ростуть, а ростуть вони обіч річок та озер, бо дуже воду люблять :-)))
З повагою,
Інгвар.
Ингвар Олафсон 09.03.2007 22:32 • Заявить о нарушении
Ваш переклад вцілому вдалий, за винятком рядка, "Пригнул к земле лес верб высоких". Справа в тім, що верби не утворюють лісу, взагалі вони в лісі і не ростуть, а ростуть вони обіч річок та озер, бо дуже воду люблять :-)))
З повагою,
Інгвар.
Ингвар Олафсон 09.03.2007 22:32 • Заявить о нарушении
Дорогий Інгвар!
Є ще один переклад цього вірша, його зробила Любов Космодем'янська (мати Зої Космодем'янської), перші строки такі:
Ревёт и стонет Днепр широкий,
Сердитый ветер листья рвёт,
До долу клонит лес высокий
И волны грозные несёт.
Тут вона написала "ліс", але не вточнила, що в ньому ростуть верби.
Цей вірш дуже складно перекласти точно. Мій переклад вільний, хай залишається таким, як є! Тим паче, я його зробила в 16 років,
тепер нема смислу його переробляти. В любому випадку, дякую Вам за увагу до моєї творчості!
З повагою, Вiра.
Вера Олейникова 10.03.2007 16:47 Заявить о нарушении
Є ще один переклад цього вірша, його зробила Любов Космодем'янська (мати Зої Космодем'янської), перші строки такі:
Ревёт и стонет Днепр широкий,
Сердитый ветер листья рвёт,
До долу клонит лес высокий
И волны грозные несёт.
Тут вона написала "ліс", але не вточнила, що в ньому ростуть верби.
Цей вірш дуже складно перекласти точно. Мій переклад вільний, хай залишається таким, як є! Тим паче, я його зробила в 16 років,
тепер нема смислу його переробляти. В любому випадку, дякую Вам за увагу до моєї творчості!
З повагою, Вiра.
Вера Олейникова 10.03.2007 16:47 Заявить о нарушении