Перекрёсток

 Перехресття доріг... Я один. А знавколу...
 Ніби час поспішає струмками додолу.
 Коловратом св"ятим циркулюють літа,
 Я - у центрі життя, я - у центрі хреста.
 І майнають в скаженому вихорі люди,
 Щось вхоплю..., ну, а решта зникає в нікуди.
 І не втримати те, що я зараз тримаю,
 Бо воно не належить мені... Я це знаю.
 Я собі не належу. Бо я - це не я.
 Щось розчиняне часом у долі.
 І хоча моє тіло не знято з хреста,
 Це лиш марево вштовхнуте в скроні.
 Хвилі хлюпають гучно. Потік завира.
 Божевілля штовхається всюди.
 Може хто мені скаже, а може це гра?
 Чи запалення мозку від туги?
 Мої друзі, кохана... ще мить промайне,
 Нескінченна у просторі часу.
 Ми зустрінемось знову; геть над усе,
 Я благаю - зберіться одразу.
 Бо я хочу ще раз з вами в цей колобіг,
 Хай ці Парки зплетуть наші долі.
 Моїм ніжним теплом обгортаю вас всіх,
 Бо я ще усередені... В колі...

 12.27.06 3:39 АМ