Паркани

Цілуватися під парканом
Не звертати уваги на попіл навкруг,
брухт плюс кепський звязок
Я з задоволенням віддав би на розтин
Твій мозок.
Дізнатися, яка твоя сутність,
В чому твій зміст.
Якого біса тобі здалося, що ти анархіст?
Вигадані тобою потвори розтрощать мій сон на дрова.
Куди ти преш?
Мене так збуджуе твоя голова
Ми взялися з Эксперементальних дитячих садків
З одного різдва.
За домом у діда росла непогана трава.
Й ми намазанні медом займались коханням в квітучий траві
Які глюки потім творились в твоїй голові.

Виправдовування не варті срібних монет
Над містом виводять дим і ноктюрн труби
Тільки б не знову лажа,що за мінет,
Коли ЙOГО пестять голодні й чужі мені губи
Загіпсована ніжність, це місто не варто дощу
Від моїх поцілунків, я знаю сивіють скроні
Я бараном подамся до тебе на прощу
Аби хоч раз поцілувати твоє іоні
А може хочеш,я проволаю у Мегафон
Дуєтом з твоєю улюбленною рок-зікою.
З мене вийшов, таки, коцанний Пігмаліон
З західно-українською говіркою.

Не рахуй капітали, кишені нудні від банкнот
Я напевно зостанусь в цю ніч.
Набридати тобі до блювоти
Я волів би аби на білбордах усіх країн
Було б надруковано лише твоє фото.

Набрехати б тобі про принади тірольських дріад
Перекласти кохання до тебе на плечі держави
Твое прізвище тільки прикрасить мій конгломерат.
Я б давно забухав,але щиро закоханий в трави.


І коли тигренята бавилися у полтавських ставках
Розум замішаний на самостійності й інших казках
Видавав морфеми, і фонетичний облуд
я вірю в твоє кохання,
якщо ти ще тут!



І заблукавши в рулонах твоїх віршів
кажу «Браво»,
 це в Вас називаеться етикет
 В той час як Підлітки, згорблені під вагою своїх прищів
Сміють верзти, що я загалом не поЭт..