на заздр сть ус м голл вудам

Посмішка, на заздрість усім голлівудам
Хто ще вибє підборами несамовиту дріб
Я пролізу у вухо усім верблюдам
Аби бути з тобою, ще кілька діб

Місто моє
Ось тобі хліб і видовище
Малеча в захваті, пісня переходить в виття
Під програвачем розведено Велике вогнище
Де замість мене смажиться твоє почуття

Не звикай… пів душі затавровано образом
І на приладах накрученно кілометраж
Скривдженим соло співає заюзана молодість
Передчуваючи скорий вихід в тираж

А у мене все добре!
Як там твої Жерміналі?
Порнодивних дівчаток
Колекція
Фоток на стінах
І безвинно сумні ряди келихів
Тільки початок
Нових армій
Кінець прийде
З пострілом, подихом, вигуком
в спину.
Ми так звикли
Листами мінятись,
Мінорними зирками.
Тіло в тіло
Пліч о пліч
Брат брата вбиватиме.
Потім ,в кишені
 як в нагороду,
Між чеками, грішми пробірками
Відайдеш її фото з обличчам, як в божої матері!

Цілуватися під парканом
Не звертати уваги на попіл навкруг,
брухт плюс кепський звязок
Я з задоволенням віддав би на розтин
Твій мозок.
Дізнатися, яка твоя сутність,
В чому твій зміст.
Якого біса тобі здалося, що ти анархіст?
Вигадані тобою потвори розтрощать мій сон на дрова.
Куди ти преш?
Мене так збуджуе твоя голова
Ми взялися з Эксперементальних дитячих садків
З одного різдва.
За домом у діда росла непогана трава.
Й ми намазанні медом займались коханням в квітучий траві
Які глюки потім творились в твоїй голові.

Виправдовування не варті срібних монет
Над містом виводять дим і ноктюрн труби
Тільки б не знову лажа,що за мінет,
Коли ЙOГО пестять голодні й чужі мені губи
Загіпсована ніжність, це місто не варто дощу
Від моїх поцілунків, я знаю сивіють скроні
Я бараном подамся до тебе на прощу
Аби хоч раз поцілувати твоє іоні
А може хочеш,я проволаю у Мегафон
Дуєтом з твоєю улюбленною рок-зікою.
З мене вийшов, таки, коцанний Пігмаліон
З західно-українською говіркою.

Не рахуй капітали, кишені нудні від банкнот
Я напевно зостанусь в цю ніч.
Набридати тобі до блювоти
Я волів би аби на білбордах усіх країн
Було б надруковано лише твоє фото.

Набрехати б тобі про принади тірольських дріад
Перекласти кохання до тебе на плечі держави
Твое прізвище тільки прикрасить мій конгломерат.
Я б давно забухав,але щиро закоханий в трави.


І коли тигренята бавилися у полтавських ставках
Розум замішаний на самостійності й інших казках
Видавав морфеми, і фонетичний облуд
я вірю в твоє кохання,
якщо ти ще тут!



І заблукавши в рулонах твоїх віршів
кажу «Браво»,
 це в Вас називаеться етикет
 В той час як Підлітки, згорблені під вагою своїх прищів
Сміють верзти, що я загалом не поЭт..



***
Я видихаю вітер в твої скроні
Лікуй мене сгрібаючи у жмені
Мое волосся
І вірші солоні
Закохані з диагнозом блаженні
Шукаючі в обличчах перехожих
Лиш привидів майбутнього безсмертя
І я сміюсь пластмассово і дивно,
На срібних манекенів у вітринах.
Як бігуни застиглих перед стартом…

Мій світ можна запхати у бюстгалтер.
А я ще хочу ковзани і сина..

***
Минав двадцятий
Пьяно й несито
Солома всюди
Куди мені впасти
Морфеми на друзки трощили голови
Представникам поетичної касти.
То що залишити тобі і заповіт?
Зостанусь живим,
Не гірше
Горлянка суха мов пустеля Гобі.
Ранок, пишу тобі вірші.

***
Під захистом готичного собору
Плітки про фрейлін й хист до мезальянсів
Біс лізе до ребра поважних графів
Шановне панство топиться у пляшці.
Так пристрасть, що залежить від погоди
Білизни й вентилятора у барі.
Ти й досі ще закоханий в Гоморру
А джин поважно нудиться у тарі