Из старых раскопок
Мій рідний край, моя земля
Така квітуча, запашна
Сади цвітуть, щебечуть птахи
І гомонить весь людський натовп
Шумить Дніпро, дзюрчить вода
А ти сидиш така сумна
Волосся вітер колихає
Тебе легесенько ласкає
Але не може звеселить
Твоя душа чогось бажає
Сама чого іще не знає
Любові сонце не зігріло
Твоєї грішної душі
І ти сидиш, чекаєш весну
Яка тебе розвеселить
Зігріє сонцем і любов'ю
І щастя принесе тобі.
Свидетельство о публикации №106122501285