На старт! Увага! Фальш старт...
І так завжди. Я мушу втікать.
Точніше, не так. бігти потрібно,
чим дужче - тим краще.
а зараз я ліг би...
Ця втома з"їдає, думки ігнорує.
Не знає, що хоче, але не рятує.
Упасти не можна, стояти набридло.
Точніше не так, зникають всі сили.
а зараз я ліг би...
Навіщо нерви мотати. Навіщо?!
Попросять знову: "будь ласка, потихше"
А не хочу потихше, хочу, щоб знали.
Точніше не так, щоб поспівчували...
мушу знову бігти...
Так боюсь збагнути свою слабкість,
Від цього на серці млявість і важкість.
Не дай Бог, дійсно в чомусь слабкий.
А в чомусь безсилий. Страх відпусти.
я знову біжу...
Відкрити слабкі місця - знати світ,
Правда - кванта світла топе лід.
Біжу. Обережно. Треба дивитись під ноги,
Земля не в ногах, вона під ногами...
і бігти знову, знову, знову...
Свидетельство о публикации №106121001915