Коли зорi усi в цьому свiтi погаснуть
Коли сонце застигне на віки-віків,
І не буде вже неба і квіти зав’януть,
І моря усі висохнуть на цій землі.
Я забуду про тебе,
Не згадаю ніколи.
Ні хвилинки не згаю,
Щоб помріять про нас.
Я тоді залишу все шо було до тебе,
Бо, напевно, зупиниться час.
Свидетельство о публикации №106121000150
Тим омріяним зорям.
Може, іншим посвітять
Серед злої зими.
А поки що пасати
Буревіють над морем,
Поцілунками місяць
Увійде в твої сни...
Не піклуйся так про минуле, відпустить, певна річ.
З теплом та посмішкою,
Владимир Снежко 10.12.2006 01:13 Заявить о нарушении
А просто так собі красивий вірш...
Та ви те, що за ним стоїть відчули.
Увесь той сум, що в серці оселивсь...
Дякую.
З повагою,
Маша Макарова 10.12.2006 02:26 Заявить о нарушении
Вы, юные, опора и надежда.
С теплом,
Владимир Снежко 10.12.2006 02:41 Заявить о нарушении