Я божеволію... Чи довго ще лишилось?
Та ні, мабуть, бо змінюється все.
Змінились люди, та й життя змінилось,
Лиш вбивчий смуток зміни не несе.
Минає час; хоч все таке знайоме,
Але не вистачає... І чого?
Кохання є, і світло й тепло в домі,
І живлення для мислення мого...
Та божеволію... Чого не вистачає?
Спокійна ніби ззовні, та лишень
Знайти не можу виходу з одчаю,
Я відчуваю, ніби я - мішень.
З`їжджаю з глузду... Вже нема спокою.
Скоріше - ступор. Вже й шляху нема.
Й не можу розділити це з тобою -
Я маю пережити це сама.
Можливо, є якесь чудове зілля,
Що принесе полегшення, та ось
Чи зможу я без цього божевілля,
З яким так довго жити довелось?
Божеволiю...
© Copyright: Ника Аремих, 2006
Свидетельство о публикации №106121000109
Свидетельство о публикации №106121000109
Рецензии
чудно и мелодично звучит, и как всегда приятно читать стихи на родном языке... Кстати, Ника, спасибо за идею с цифрой "1" в укр. названиях, а то у меня до сих пор оглавления выглядят как то по дурацки =) Каждый день учимся по-немножку...
Аскет Несовершенный 28.12.2006 14:02 • Заявить о нарушении
Аскет Несовершенный 28.12.2006 14:02 • Заявить о нарушении
За идею - всегда пожалуйста! =) Буду рада, если Вы вынесли еще что-нибудь интересное для себя из моих мыслей. =)
С уважением, Ника
Ника Аремих 29.12.2006 00:48 Заявить о нарушении
С уважением, Ника
Ника Аремих 29.12.2006 00:48 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.