залишіть мене
у безодні
намалюйте для мене
прірву
прочитайте мені молитви
та засипте землею
мовчки
хай земля, оповита снігом,
стане часткою, стане
домом
стане першим притулком волі
в цьому світі,
де спить свобода.
Не дозволить душі кричати
не дозволить наснитись веснам
(котрі тільки у снах існують,
котрі тільки у снах співають
про можливість любити
море
і зливатись із ним
навічно)
подаруйте мені
світанок
з під земної м'якої товщі
там іще яскравіше сонце
не лякають сумлінням хмари
і дощі
розчиняють
дійсність
і вітри колихають зорі...
залишить мене у безодни... укр. яз
© Copyright: Татьяна Гонченко, 2006
Свидетельство о публикации №106120802500
Свидетельство о публикации №106120802500
Рецензии
