Ти стиснеш руки, як завжди, до болю
і глибоко у душу зазирнеш -
і спалахнеш, мов діти ми з тобою,
і знову до світанку не заснеш.
"Люблю!"- вологі очі прошепочуть,
"Благаю!"- мені поглядом кричать,
щоб снами не приходила щоночі,
і марень не бентежила - хай сплять!
Але ж і я очей зімкнуть не можу!
Я теж кохаю - вірно, щиро так,
але на Нього ти, на жаль, не схожий...
Нам схожі долі випали, однак:
ти мною будеш марити щоночі,
я - снитиму собі Його вуста.
Помітити мене Він не захоче -
і я тобі прошепочу: "Відстань!"
Свидетельство о публикации №106120801700