Сьогоднi знов не принесли листа менi...

Сьогодні знов не принесли листа мені,
Забув він написати чи поїхав,
Весна як гомін від срібного сміху,
Хитаються в затоці кораблі.
Сьогодні знов не принесли листа мені...

Він був зі мною ще зовсім недавно,
Такий закоханий, ласкавий, мій,
Але це було о порі зимовій,
Тепер весна. І сум весни є невблаганним,
Він був зі мною ще зовсім недавно...

Ледь чутним є тремтіння від смичків,
Як від агонії ледь б’ється, б’ється,
І страшно так, що серце розірветься,
Не допишу я ніжних цих рядків...
 26.05.06
 (Переклад А.Ахматової)


Сегодня мне письма не принесли:
Забыл он написать или уехал;
Весна как трель серебряного смеха,
Качаются в заливе корабли.
Сегодня мне письма не принесли...

Он был со мной еще совсем недавно,
Такой влюбленный, ласковый и мой,
Но это было белою зимой,
Теперь весна, и грусть весны отравна,
Он был со мной еще совсем недавно...

Я слышу: легкий трепетный смычок,
Как от предсмертной боли, бьется, бьется,
И страшно мне, что сердце разорвется,
Не допишу я этих нежных строк...