Кварта. 4

І небу сяйво місячне співа осанну,
І знову зорі градом б’ють у білу ніч,
І знову линеш Ти крізь глибину сторічч
в цей бар, де ми сидем вже зовсім п’яні.

Чи чуємо Тебе? Навряд, мій Давній Друже.
Чи бачимо? Мо’ хвиленьку якусь зі п’яних віч.
Спасибі рому, то таки є добра річ
Для сили візуальної. Байдуже,

що завтра скаже Дому Господиня
на сон солодкий на бруківці попідтинню...
Ми бачили Тебе, ми снили ніч Тобою...

О сьомій похмелюсь, відкрию скриню.
Дістану плащ, вдягну краватку жовто-синю.
Піду на Плац, щоб готувать війська до Бою...


Рецензии
Перемоги Вам над Посполітою... Ким Ви були, Інгваре?

Любовь Либуркина   27.11.2006 19:56     Заявить о нарушении
Мила Леді, якщо Ви про Ржеч, то я з нею вже не воюю. Ми з ними зараз в мирі ;-)
Ким був? Астрологом і дуелянтом, мабуть, а може простим посполитим, Тайна сія великою є...
Щиро Ваш,

Ингвар Олафсон   27.11.2006 21:45   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.