Впокорений нарешті...На колінах...
Перед іконою стриножу мить,
стривожу душу хай ще поболить
у Переддень Великий Переміни...
Ці стіни паперові тьмяне світло
просочують. Мов трунок його п’ю...
Спираюсь на костур і вже стою.
І тінь свою вкарбовую у віт тло...
І оживає звуками німе кіно.
І Птах сполоханий і скривджене Воно
рулади розливають згодженим дуетом...
І вечір наливається в тонкий бокал...
Орган, віола, вищезгаданий вокал
перетікають з рондо в менуети...
Кварта. 2
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2006
Свидетельство о публикации №106112502067
Свидетельство о публикации №106112502067
Рецензии
Як це чудово, Інгваре! Можна навіть не намагатися повністю зрозуміти зміст, але ж які почуття!
Дякую за те, що душа може ще боліти.
Ваша Любов
Любовь Либуркина 26.11.2006 16:07 • Заявить о нарушении
Дякую за те, що душа може ще боліти.
Ваша Любов
Любовь Либуркина 26.11.2006 16:07 • Заявить о нарушении
Це правильно, і не намагайтеся, я сам його не розумію ;-)
Душа болить і плаче
по щоці
туману крапля покотилася
додолу
Дякую, Любо, за подяку,
почитайте сьогоднішнє "Ворожіння" найсвіжіше воно
Ингвар Олафсон 26.11.2006 17:07 Заявить о нарушении
Душа болить і плаче
по щоці
туману крапля покотилася
додолу
Дякую, Любо, за подяку,
почитайте сьогоднішнє "Ворожіння" найсвіжіше воно
Ингвар Олафсон 26.11.2006 17:07 Заявить о нарушении