Моя дорога
від серця і до Бога,
душі вогонь та пломінь,
простягнуті долоні -
назустріч сонцю й вітру,
і фарби, що в палітрі,
малюю дні прийдешні,
в них стиглий смак черешні,
солодка зрілість меду,
кохання Зевса й Леди,
і м'ягкість оксамиту
життя летючі миті,
небесні очі сині,
чекання дочки й сина...
Вірші - моя присвята,
страждання, муки, свято,
вони - моя дорога
до Храму, й від порога...
---
З вдячністю Корнiйчуку П.Е.
http://www.stihi.ru/2006/10/15-418
Свидетельство о публикации №106112200931
А може - і увесь!
Але його знайду:
Чекає мене десь –
Той пересічний шлях,
Де усміхнеться люд!
І де в моїх думках
Відсутнім буде блуд...
П. Корнійчук
З вдячністю та найкращими побажаннями!
Корнейчук Пётр Ефимович 22.11.2006 14:34 Заявить о нарушении
Він сповнений любові,
І почуттів, що вічні,
І слів на рідній мові,
Хай часом він - і мглистий,
І сповнений стражданням -
Осіннім жовтим листям
Вкриває сподівання.
Його знайду - крізь терні,
І відійдуть напасті,
Й відкриються ті двері,
Що приведуть до щастя.
----
Дякую за гарні слова і відклик душевний
З взаємними теплими побажаннями
Терра Ирэна 27.11.2006 11:27 Заявить о нарушении