Осiнне навпаки
А вiтер за тобою розмітає позолоту
Розчуленого листя, візерунки і слова.
Гілки холодне небо не перестають колоти,
Бо інакше не збагнути, чи душа його жива.
Коли ти випив сніг
З заплющених очей,
Відчути розпач мій не міг
І навіть уявити.
Той сон з моїх повік
У спогад не втече -
Заручник випадковості,
Світанками сповитий.
Здається, все як слід. За кожен дотик - по заслузі.
Та щастя прагне серце так, що час в полон бере,
І листя шаленіє в передзимньому безглузді -
Піднімається з-під ніг і приростає до дерев.
Нехай у літо дням
Немає вороття,
Та квітнуть поцілунками
П'янкі солодкі ночі.
Казкових мрій вбрання
У кольори життя
Твоїм фарбую поглядом
І іншого не хочу.
2006
Свидетельство о публикации №106112202455
Сергей Фатулев 13.11.2010 12:13 Заявить о нарушении
Дякую за вiдгук.
Виола Найт 13.11.2010 15:29 Заявить о нарушении
На самом деле, я только учился в Украине, ой как давно это было... Но украинский язык люблю, как родной. И с удовольствием смотрю полуукраинский канал IНТЕР и читаю украинские книги.
Успехов и удачи Вам.
Сергей Фатулев 13.11.2010 15:39 Заявить о нарушении
I Вам мої найкращi побажання :-)
Виола Найт 13.11.2010 16:10 Заявить о нарушении